Москва Михайла Грушевського (Автор: Мельниченко)

160,0 грн.

У цій унікальній книзі, зосередившись на малодосліджених сторінках біографії вченого, автор для розкриття постаті Михайла Грушевського і його доби аналізує архівні джерела, праці, публічні та приватні документи, спогади, листування.
У книзі безліч імен відомих людей, які в московські періоди життя Грушевського співпрацювали, зустрічалися, листувалися з ним. Створено панораму пам’ятних місць і адрес у Москві, пов’язаних з великим українцем. Значну частину їх подано в ілюстраціях.
Для широкого читацького загалу.
Володимир Юхимович Мельниченко (1946 р.н.) — український історик, публіцист. Доктор історичних наук (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Лауреат Шевченківської премії (2009). Генеральний директор Національного культурного центру України в Москві. Автор 30 книг з історичної і політичної проблематики та кількох сотень публіцистичних статей, в тому числі мистецтвознавчих.
Від автора
Моя перша наукова монографія на посаді генерального директора Культурного центру України в Москві була присвячена саме Михайлу Грушевському. Затим я досліджував перебування Тараса Шевченка в Першопрестольній та узагальнив цю многотрудну роботу в авторській енциклопедії-хроноскопі «Шевченківська Москва». Кілька років вивчав гоголівську прив’язаність до Москви і видав авторську енциклопедію-хроноскоп «Гоголівська Москва». Про все це розповів у чималій книзі й російськомовним читачам.
І тільки тоді прийшло розуміння, що треба достойно завершити розпочате десять років тому дослідження про великого українця Михайла Грушевського, з ім’ям якого пов’язано становлення сучасної нації та держави. «Найпростіші речі приходять тільки з часом» (Грушевський). Утім, уже в названій книзі про Грушевського писав: «Чим глибше занурюєшся в історичний матеріал, чим більше залучаєш нові джерела, тим невичерпнішою здається обрана мною тема. З’являються все нові сюжети, пов’язані з окремими деталями в “Споминах” Грушевського, з його контактами й листуванням, з архівними знахідками, текстами, які він написав у той час, з арбатськими маршрутами видатного українця і т.д. Так що робота продовжується».
Справді, продовжував збирати й накопичувати документи, факти, москвознавчі подробиці, осмислювати значення московського перебування Грушевського в його біографії. Так і настав час написати авторську енциклопедію-хроноскоп «Москва Михайла Грушевського».
Дещо про структуру та зміст цього видання.
Насамперед — передслово «Від автора».
Чималеньким оце моє передслово вийшло, бо доволі докладно розповідаю про науковий стан розробки проблеми та її джерельну базу, що, сподіваюся, зацікавить вдумливого читача.
Історичний нарис «Вікна квартири виходили на Арбат» допоможе читачу зануритися в атмосферу Першопрестольної кінця ХІХ століття, коли Грушевський уперше потрапив до Москви, і передреволюційного початку ХХ століття, відчути ритм її життя, подивитися на місто, найперше, на його арбатський ареал, небайдужими очима московських очевидців і автора.
У першому розділі «В Архангельському соборі молився за Тараса» нарешті вперше висвітлюються приїзди молодого Михайла Грушевського в Москву з батьком у 1882 і 1885 рр., а також його перебування в місті в лютому — березні 1892 р. Це була вже самостійна поїздка до міста з метою роботи в архівах, яка до цього часу залишалася недослідженою.
Другий, третій і четвертий розділи книги присвячені малодослідженому періоду біографії Грушевського — його життю та діяльності в Москві у вересні 1916 р. — березні 1917 р. під час заслання. На мій погляд, особливо ці півроку є найцікавішими в науковому й пізнавальному плані: вони співпали з періодом історичного катаклізму, величезного суспільного зламу та небаченої зміни політичних епох у Росії. Грушевський у той час був достатньо молодим, енергійним і зумів мобілізувати свій талант в ім’я України, справді прийти, говорячи його словами, «до політики через історію». Цей московський період закінчився найвищим злетом у державній та політичній іпостасі Михайла Грушевського — він став головою Української Центральної Ради.
Значний інтерес для даного дослідження мають оцінки, свідчення, спогади, щоденникові записи діячів українського національного руху Володимира Винниченка й Симона Петлюри, а також інших «визначних літературних і громадських сил», «освічених і навіть учених українців» (Грушевський), які працювали з Михайлом Сергійовичем, у тому числі й у Москві, приїжджали в місто чи листувалися з ним, скажімо, Сергія Єфремова, Олександра Лотоцького, Олександра Саліковського та ін.
Найбільше вражають, на мій погляд, спогади та щоденникові записи Євгена Чикаленка, що свого часу видавалися, але по-справжньому прийшли в Україну лише на початку ХХІ. Досить сказати, що у двотомному «Щоденнику» (1907‒1919) Грушевський згадується понад 200 разів. Особлива цінність записів Чикаленка полягає в тому, що він із середини знав український національний рух, який сам значною мірою і фінансував, відав про важливі нюанси стосунків між його учасниками та чільниками. … Щоденник Чикаленка допомагає уявити живого, не відретушованого дослідниками Грушевського.
Цікаві факти почерпнуто в публікаціях українських і зарубіжних грушевськознавців.
Таким чином, книзі використано розмаїті джерела грушевськознавства, що складаються, передусім, із писемних джерел ― праць, публічних і приватних документів, автобіографічних матеріалів, спогадів, листування Грушевського, «Щоденника», «Споминів» та інших першоджерельних матеріалів, що мають найбільше значення.
У зв’язку з цим мною вперше досліджено документи Центрального історичного архіву Москви, Центрального архіву науково-технічної документації Москви, Центрального муніципального архіву Москви, Музею історії Москви, а також дореволюційні адресні довідники, путівники «Адрес-календарь г. Москвы на 1892 год», «Путеводитель-справочник города Москвы», «Краткий путеводитель по Москве», «Москва, её святыни и памятники» та ін. Починаючи з середини 1890-х рр., важливим джерелом є щорічне довідкове видання «Вся Москва», передусім за 1917 р., коли Грушевський перебував у Москві. Використано не заторкнуті дослідниками рідкісні дореволюційні видання, скажімо, «Памятная книжка Московского архива Министерства юстиции» (1890), вивчено спеціальні праці, зокрема, з історії й архітектури, проштудійовано багату москвознавчу, в тому числі арбатознавчу літературу.
Після джерелознавчого аналізу хочу окремо наголосити, що вибраний мною жанр енциклопедії-хроноскопа дозволяє суттєво розширити часові й сутнісні межі конкретного дослідження, збагатити читача, здавалося б, опосередкованим, але вкрай важливим історичним матеріалом. У цьому контексті надзвичайно важливу роль відіграє найбільший (третина всього тексту!) — п’ятий розділ «Московське показувалося добром», який містить понад 500 енциклопедичних термінів (гасел). Максимально враховано те, що Грушевський був унікальним істориком, добре знав історію Москви та писав про її роль в історії України, був автором глибоких публікацій про творчість Миколи Гоголя, Льва Толстого, Антона Чехова. Все це також було цікаво й важливо відобразити в енциклопедичному розділі.

Еще один наш сайт — http://knigi-znatok.at.ua/index/0-2
с рекламой. Чтобы избавиться от рекламы — перезагрузить страницу дважды.

1 в наличии

Детали

Оригинальное название:

Москва Михайла Грушевського

Автор

Мельниченко В.

Издательство и год издания

Національний культурний центр України в Москві, 2014

Язык

Українською мовою

Переплет

Палітурка: тверда

Формат

205х290 мм

Количество страниц

672